Фігуранти організували діяльність кол-центру у Харкові та цілеспрямовано купували у даркнеті контакти іноземців, які вже постраждали від псевдоінвестиційних афер. Вдаючи з себе працівників юридичної компанії, оператори телефонували громадянам Латвії та обіцяли повернути втрачені кошти. У такий спосіб вони переконували жертв встановлювати програмне забезпечення для віддаленого доступу, отримували доступ до їх банкінгу, оформлювали онлайн-кредити та спустошували рахунки громадян.

У травні 2026 року кіберполіцейські Харківщини спільно зі слідчими Головного слідчого управління та оперативниками ДКІБ Служби безпеки України в Харківській області за сприяння Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Нацполіції у взаємодії з правоохоронними органами Латвії оголосили підозри та затримали двох ключових учасників організації і трьох їхніх спільників.

Тоді ж правоохоронці провели низку обшуків на території Харкова та області, ліквідувавши незаконний кол-центр та вилучивши комп’ютерну техніку, автомобілі й інші речові докази.

Завдяки отриманим у ході слідчих дій доказам поліцейські реконструювали повний цикл шахрайської схеми та структуру кол-центру: члени злочинної організації цілеспрямовано купували в даркнеті та у закритих онлайн-спільнотах контакти людей, які вже втратили гроші через псевдоінвестиційні платформи, фейкових брокерів або криптовалютні афери.

Оператори кол-центру у Харкові телефонували іноземцям та, вдаючи з себе працівників юридичних компаній, обіцяли допомогти з повернення втрачених коштів. Аби увійти в довіру та створити ілюзію безпеки, зловмисники діяли не зовсім стандартним способом: вони акцентували увагу співрозмовників на післяплаті та демонстративно відмовлялися від авансових виплат.

Надалі людей переконували у необхідності встановлення програмного забезпечення для віддаленого доступу до гаджетів жертв, щоб пройти «верифікацію». У такий спосіб фігуранти отримували контроль над пристроями іноземців та доступ до їх онлайн-банкінгу. Після цього від імені жертв оформлювали кредити. Отримані кошти переказували на підконтрольні рахунки та криптовалютні гаманці, а надалі з метою конспірації розпорошували фінансові потоки за допомогою різноманітних інструментів.

В окремих випадках потерпілих переконували змінювати спосіб отримання пенсій, відкривати нові рахунки, переказувати кошти між банками або залучати так званих довірених осіб нібито для швидшого отримання компенсації або підтвердження платоспроможності.

У ході другого етапу міжнародної операції слідчі поліції оголосили підозри за низкою статей Кримінального кодексу України, а саме за участь у злочинній організації (ч. ч. 1, 2 ст. 255), несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем (ч. 5 ст. 361) та шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах організованою групою (ч. ч. 4, 5 ст. 190) ще чотирьом учасникам угруповання, серед яких 24-річна HR шахрайського кол-центру, яка організовувала проходження кандидатами тестування за допомогою поліграфа. Одного з підозрюваних вже поміщено під варту із альтернативною застави у майже 5 мільйонів гривень. Матеріали для обрання запобіжних заходів іншим підозрюваним вже направлено на розгляд суду. Санкції інкримінованих статей передбачають до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Загалом задокументована сума збитків перевищує 116 тисяч євро або понад 5,5 мільйонів у гривневому еквіваленті.

Досудове розслідування триває за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора.

Про те, як уберегти себе від шахраїв при інвестуванні у криптовалюту читайте на сайті кіберполіції.

Департамент кіберполіції
Національної поліції України